Як налякати циганку до гикавки

43

Було це давно, в кінці 90-х. Я, відслуживши в армії, вступив на навчання до університету на заочне.
В моїй групі виявився хлопчина, який приїхав у наше місто з далекого північного району нашої області (уточнюю це не спроста: північ нашої області — край майже тайговий, заселена нащадками старовірів, колись ховалися там від царської опали, і найчастіше — до цих пір живуть за старими порядками, звичаями, традиціями, etc. Словом — суворий, загадковий край. І народ там живе — відповідний…)
Вийшло так, що ми з цим хлопцем (звали його Діма) здружилися. І одного разу, повертаючись з навчання (я — додому, він — на знімну квартиру), ми з ним їхали в метро. Не пам’ятаю, чому ми тоді припізнилися, але час було близько десяти годин — половини одинадцятого вечора, і народу в метро практично не було.
Ще на станції до нас прив’язалися дві старі циганки. Як зазвичай — спершу дізналися, як їм доїхати туди-то і туди-то, разговорили нас, і стали досить нав’язливо пропонувати поворожити нам. Ми вже багато чули про їх методи «розлучення», відмовлялися спершу кулЮторно. Це не допомагало.
І тоді я, не витримавши, розповів цим циганкам все, що я про них думаю, на «великому і могутньому» російською матерною мовою…
На що одна з них, дивлячись прямо мені в очі (я не міг відвести погляду, як не намагався), почала мене клясти і бажати мені в житті море всяких капостей (я вже потім думав, а не з її цієї «подачі» так не заладилося з моєю першою дружиною?)

І ось тут сталося щось цікаве і малоправдоподобное… Диман нахилився до неї, і так само дивлячись їй в очі, промовив стиха дуже довгу фразу, з якою я чітко почув тільки кінцівку :
-… НА СЕБЕ ОБОРОТИ !!!
Що тут сталося з циганками !!! Хлопці, ви не повірите !!! Зблідли, позеленіли, зрештою — одна з них реально ВПАЛА НА КОЛІНА (!!! — я заздалегідь знаю, що ви в це не повірите !)…
Вони просили в один голос :
— ВІДПУСТИ СЛОВО !!!
Дімон, з кривою усмішкою, мовчки махнув на них рукою. В цей час на станцію підійшов поїзд. Обидві циганки, як ошпарені, схопилися і метнулися у вагон. А ми дочекалися іншого поїзда…
Потім я питав Дімона, що це було. Він так і не розповів…