Від любові до ненависті

265

Схоже, діти завжди знайдуть, за що ненавидіти своїх батьків.

Не дарують подарунки — погано, жлоби. Дарують, але не ті, що діти хочуть — знову погано.

Дарують гроші — «а чому не квартиру?». Дарують квартиру — значить, хочуть позбутися дитини.

Цікаво, а «дитина» за тридцять років розуміє, що 20 років тому його батьки навряд чи володіли даром передбачення, що буде з ринком нерухомості через 20 років? І купувати квартиру в якості інвестиції, не будучи впевненим, що вкладені гроші окупляться (при цьому куплене адже треба утримувати, витрачати на це гроші), ніхто б на їх місці не став.

І взагалі, чому не можна бути вдячним просто за те, що вам подарували життя, а? З чого раптом батьки стали сприйматися як джерело матеріальних благ? Для нас, народжених в 70-ті — це дикість, ми досягли всього самі. І на квартири, що дісталися нам у спадок від померлих родичів, ми не розраховували.

Задовбали ви неабияк, діти-переростки. Вчіться жити самостійно, без батькової-маминої допомоги!