Тирани від кутюр

46

Я звичайна дівчина, яка носить окуляри, макіяж, сережки та забрані наверх волосся. А ще любить светри.

І мене до зубовного скреготу задовбали виробники цього виду одягу! Навіщо ви шиєте светри з такою вузькою горловиною, що в нього голова не пролазить? А якщо і пролазить, то доводиться перед приміркою розпускати зачіску, знімати сережки і окуляри. Ну і куди, питається, я маю подіти в примірювальній ці окуляри, якщо не ношу з собою футляр? Може бути на пуфик, куди сідають, пардон, п’ятою точкою? На підлогу, на килим? А ще треба примудритися не забруднити тональником злощасний воріт.

Найприкріше, коли річ сидить ідеально, склад тканини, колір, фасон, ціна — все влаштовує, але при кожному надіванні ось так обдирати собі обличчя — задоволення сумнівне. Доводиться задовольнятися кардиганами і v-образними пуловерами.

З купленими примірниками ситуація не краще. По факту маємо два варіанти. Або спочатку нафарбуватися, заколоти волосся, потім одягнутися, тобто втиснутися в горловину, ризикуючи змастити макіяж і розвалити пучок, або одягти-таки спочатку светр і стояти паритися, поки будеш наносити макіяж і робити зачіску. У більшості випадків вибираю перший варіант, так як вдома мені жарко перебувати в светрі. В офісі — в самий раз з-за кондиціонера.

Отже, що маємо в підсумку? Речі в магазинах, забруднені тоналками, задолбанных скуйовдженого покупців і купу непотрібних рухів тіла в примірювальній. Аж доки, я вас питаю? Геть тиранію вузьких горловин!