Суд-то йде, та тільки правосуддя ні з місця

310

Суд. Як багато в цьому слові для людей, які шукають справедливість або відстоюють свої права.

Суджуся третій рік, намагаюся виписати з квартири батька, який пішов без малого 13 років тому до коханки, забув дітей і внучку, не платить за квартиру. Але…

Прописаний в муніципальній квартирі і вважає, що ми повинні йому або виплатити частку (хоча її немає) в розмірі всього-на-всього одного мільйона, або його з новою дружиною жити впустити і виділити кімнату, або інакше… А інакше просто от фіг вам, а не приватизація квартири. Або приватизація разом з ним, з виділенням його частки і знову ж таки виплачує йому п’яту частину вартості квартири.

Заочне рішення, скасування, програш мною суду. І знову суд, він не з’явився і знову заочне рішення на нашу користь, але… В черговий раз загрожує скасування і т. д.

Чому все так складно? Чому я повинна тягати на кожен суд за два свідка, які в один голос кажуть, що він тут не живе, не з’являється, ніхто його не бачить? Чому я повинна доводити, що плачу за комуналку?

Задовбали!