Самі ми не місцеві

26

А мене задовбали люди, які скаржаться на рідню, подруг і просто гостей.

Люди, на дворі ХХІ століття. Це не той час, коли на місто була одна готель, місця в ній треба було бронювати заздалегідь, надавати лист з гербовою печаткою, що організація просить за тебе і несе за тебе відповідальність. І тоді з готелями було жахливо, і тому ми всі, розуміючи цю проблему, селили у себе рідню, та й просто знайомих.

Зараз же повно місць проживання будь-якого виду комфортності — від хостелів до шикарних готелів, від приватного житла до приватних вілл. І повірте, бронюється все через інтернет за півгодини. І навіть у невеликих містечках, не кажучи вже про великих і приморських, де на 100 кв. метрів одна готель.

Але у нас же російська незрозуміла Душа! Якої не шкода потіснитися! Нехай буде мені незручно, нехай буде шумно, нехай буде брудно. Але ми продовжуємо тіснитися, зітхати, м’ятися, але погоджуватися, щоб до нас приїхала чергова рідні або знайомі. А як відмовиш, начебто незручно. І нехай чужі риються в наших речах, нехай іноді пропадають гроші, нехай навіть у нас grudnichkovye діти. Нехай нам доводиться готувати за свої гроші на роту, прибирати і прати за всіма. Нам же соромно відмовити.

Сама живу в невеликому місті, недалеко від Москви. От не повірите, отбиваюсь від рідні з проміжком 1 раз в 2-3 місяці. Притому рвуться в гості, по своїх справах, з наполегливістю носорога. Відповідь «ні» їх не зупиняє. Приїжджають і сидять у сусідів. Благо готель неподалік, влаштовую на першу добу туди, навіть іноді за свій рахунок. Незважаючи на їх скривджені і перекошені фізіономії. Інакше не розуміють. Людей треба вчити!

А мене моя рідня навчила, що приїхала з Сибіру, тиждень пили, їли, жили за мій рахунок. А коли я їх попросила купити буханець хліба, мені сказали: «А ми вас повинні годувати???» Виставила в готель в цей же день. Хлопці, зараз не соціалізм і навіть не комунізм. Халява вже не проходить! А тим, хто не може сказати велике немає через виховання, побажаю самим вирішувати свої проблеми.

Взагалі-то пора вчитися ставити свої проблеми вище чужих проблем. Інакше жити буде незручно, повірте, випробувано на собі.