Вночі на 25 березня 2014 року недалеко від міста Рівне у сільському кафе під назвою “Три карася” був застрелений лідер “Правого сектора” Олександр Музичко, також відомий, як “Сашко Білий”. За офіційною інформацією, українські спецслужби проводили операцію з затримання організованої і озброєної банди злочинців, одним з організаторів якої був сам Музичко. НА момент прибуття на місце події загону міліції, труп Олександра Музичка був виявлений в декількох метрах від закладу, а на його зап’ястях були застебнуті наручники. Читаємо подробиці і дивимося відеосюжет в продовженні поста.
Музичко олександр Іванович (“Саша Білий”) народився 19 вересня 1962 року в місті Кизеле Пермської області Росії.
Отримав середню спеціальну освіту; за деякими даними, мав вищу економічну освіту.
У 1980-1982 роках проходив строкову службу в Афганістані у 144-ї зенітно-ракетної бригади.
У 1991 році, після проголошення незалежності України, Музичко отримав громадянство цієї країни, вступив у воєнізовану націоналістичної організації УНА-УНСО (Українська національна асамблея — Українська народна самооборона), був головним редактором газети “Наша справа”.
У 1994 році Музичко примкнув до чеченським сепаратистам з метою боротьби з Росією і заробітку коштів, де отримав прізвисько Саша Белый (Сашко Білий) і Консул. Командував загоном УНА-УНСО “Вікінг”, який воював у складі загону Шаміля Басаєва, керував особистою охороною Джохара Дудаєва.
У 1995 році повернувся на Україну, де зайнявся бізнесом і зв’язався з кримінальними структурами.
У січні 2003 року суд міста Рівне засудив Музичко до трьох з половиною років ув’язнення за звинуваченням у вимаганні грошей у бізнесмена.
У 2007 році Музичко керував охороною Рівенського сталеливарного заводу.
У 2012 році балотувався у Верховну раду України як самовисуванець, але програв, набравши 1,14% голосів.
У 2013 році брав активну участь у евромайдане і формуванні самооборони майдану, став керівником праворадикальної угруповання “Правий сектор” в Рівненській області та координатором структур “Правого сектора” на Західній Україні.
В кінці лютого 2014 року українська Генпрокуратура повідомляла, що правоохоронні органи відкрили виробництво після інциденту з участю Музичко у прокуратурі Рівненської області. За інформацією відомства, Музичко на чолі групи людей з’явився в районну прокуратуру, висловлював погрози і застосовував до працівника прокуратури грубу фізичну силу.
7 березня стало відомо, що слідчі в Росії порушили кримінальну справу стосовно Музичко про бандитизм і створення ОЗГ. Слідчим комітетом РФ було винесено постанову про притягнення його в якості обвинуваченого, і він був оголошений у міжнародний розшук. У Ессентукскій міський суд Ставропольського краю було направлено клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
12 березня Ессентукскій міський суд заочно заарештував Музичко. Підставою для порушення справи стали дані, отримані в ході розслідування зіткнення бойовиків під керівництвом Шаміля Басаєва і Хаттаба з псковскими десантниками в районі чеченського села Улус-Керт в 2000 році.
За даними Слідчого комітету РФ (СК), Музичко звірячому катував полонених російських військовослужбовців, після чого вбивав. Слідство вважає, що він убив не менше 20 полонених. Як зазначав представник СК, один з учасників ОЗГ повідомив і про інші злочини, вчинені Музичко та членами націоналістичної організації “Українська національна асамблея — Українська народна самооборона” (УНА-УНСО) щодо російських військових у Чечні в 1994-2000 роках.
В ніч на 25 березня 2014 року Музичко був убитий в ході спецоперації українських правоохоронців щодо знешкодження озброєного угрупування на території Рівненської області України.
Звідси
