Налітай, подешевшало!

42

А мене задолбали знецінення преміальності, комфорту і сервісу та виродження поняття «середній ціновий сегмент». Сучасний світ «налаштований» на дві категорії людей: 1% казково багатих, літаючих приватними літаками і живуть за трьома рядами колючого дроту в елітних котеджних селищах, і кричуще бідних, купують все в кредит і максимально дешево. Доступність способу життя перших (або хоча б його видимості) для останніх стала місією багатьох компаній.

Першою знецінилася техніка. Ви пам’ятаєте часи, коли по моделі телефону в руках людини можна було зробити приблизний висновок про його платоспроможності та адекватності? І я пам’ятаю. Але вони пройшли. Акції, знижки, «сірий» імпорт, б/в — і вуаля, дозволити собі колись дорогий і якісний телефон або комп’ютер може практично кожен, навіть бідний студент або хронічний безробітний, особливо якщо кредит він платити не дуже-то і збирається. Сервіс продавців цієї електроніки передбачувано впав вниз, підлаштовуючись під «середній рівень» покупця: і так куплять заради понтів, ще й кредит візьмуть.

Потім постраждали автомобілі. Грошей на машину немає, а їздити на роботу на тролейбусі або велосипеді «як лох» зовсім не хочеться? Той же кредит, в особливо запущених випадках по тривалості змагається з іпотекою, трейд-ін та «програма утилізації» — і ось імпортний автомобіль весело перемигується фарами у вашого під’їзду. Податок? Автомобіль можна записати на бабусю — ветерана війни, і ніякого податку не буде. Обслуговування? Страховка? Купіть страховку в онлайн-брокера, майже справжню, так набагато дешевше. До речі, техогляд йде в комплекті, тому їздити автомобіль буде до тих пір, поки хоч як-то заводиться, а коли заводитися перестане (чи таки закінчаться гроші на бензин) — стане на вічну стоянку на громадському паркувальному місці. Зворотна сторона медалі — перевантажені паркування, зайняті «нерухомістю», відсутність поваги на дорозі і те ж саме падіння сервісу, адже «й так куплять, де їм ще кредит на 10 років оформлять і дідусеві „жигулі“ в трейд-ін заберуть».

Банківські картки? Master Card World дозволяє відвідувати бізнес-зали MC в аеропортах світу, Visa Gold хороші знижки в магазинах Duty Free і електроніки, а Visa Infinite йде в комплекті з необмеженим лімітом овердрафту. Що? Вибачте, ви запізнилися на 10 років. Тепер MCW і VG, видані офшорної платіжною системою або модним хіпстерським банком, є у будь-якого школяра, наскребшего 500 рублів у рік на обслуговування, а всі преміальні пропозиції та знижки давно скасували, тому що у ЦА на них все одно немає грошей, та й пускати немитих школярів у бізнес-зали аеропорти світу не дуже-то й хочуть.

Авіаперельоти? Колись економ-клас коштував набагато дешевше, ніж нинішній «бізнес», але літати в ньому можна було нормально, з нормальною кількістю багажу і компонуванням салону, а реальний бізнес-клас надавав Екшн сно комфортний політ і якісний сервіс. Зараз? Так, зараз дозволити собі переліт з рідного села в Таїланд може практично кожен, навіть той, хто, по-хорошому, не може дозволити собі відпочинок на дачі (у термінальній стадії допоможе той же кредит!). Ось тільки економ-клас починає все більше нагадувати по комфорту столипінські вагони, а в бізнесі з плюсів залишилися тільки пристойні крісла, та й то не скрізь. Вітальне шампанське, алкогольне обслуговування та куріння на борту? Хіба що в арабів щось залишилося у Росії та ЄС ви цього не знайдете.

Житло? Тепер можна навіть будучи малолітньої матір’ю-одиначкою купити квартиру. В іпотеку, звичайно, в будинку «економ-класу» (інші, втім, вже практично не будують). Без парковки (але це не страшно, машину завжди можна поставити на газон), без дитячого майданчика (ваші діточки відмінно розважаться в сусідньому під’їзді), без власної котельні і з «тимчасовими» комунікаціями (ну і що, що жителям верхніх поверхів сусіднього будинку тепер воду дають тільки вночі, коли ви спите), але зате своя! Нормальні будинки тепер практично не будують, крім зовсім вже елітні пропозиції за десятки мільйонів рублів.

Вироджується все: перельоти, готелі, житло, автомобілі, медичні послуги. Поняття середнього класу, бізнес-класу йде з нашого життя, і якщо ти — не бідна людина, але не олігарх і не чиновник, то податися тобі стає рішуче нікуди.