Мент на тумбі

48

Всі читали про синдром вахтера, але ніхто ніколи не писав, як це — бути тим самим вахтером.

Я майор міліції. З 1997 року я служу старшим оперуповноваженим в підрозділі Департаменту економічної безпеки. У мене дві вищі освіти: економічну та юридичну. За службовим обов’язком я займаюся викриттям фірм-одноденок, завдяки яким комерсанти всіх рівнів крадуть у держави ПДВ. Колеги-міліціонери називають нас «білими комірцями»: в основному ми спілкуємося з директорами великих підприємств, головними бухгалтерами, юристами, економістами і чиновниками.

Всі міліціонери підпорядковуються загальному закону «Про міліцію», а також внутрішніми розпорядженнями та наказами, згідно з яким, будь ти хоч підполковником, тобі доведеться час від часу чергувати «на тумбі» (простіше кажучи, ставати на добу черговим по будівлі, маючи при собі табельну зброю і спецзасоби). У завдання чергового входить обов’язок пропускати відвідувачів, перевіряти їх документи і записувати інформацію в спеціальний журнал.

Якого, питається, хрону кожен другий коммерс (який насправді відвідувати наш заклад боїться і в кабінет заходить на напівзігнутих задом наперед), коли стикається з черговим, починає качати права, демонстративно відмовляється пред’являти документи, що посвідчують особу, перераховувати мені мої обов’язки і всіляко намагається спустити пар напруги перед тим, як самому йти на екзекуцію до перевіряючому оперу?! Залітає отакий свежевылупившийся адвокат і починає мені втирати про міліцейське свавілля та порушення указу Президента про неприпустимість окошмаривания малого бізнесу. На кой хрен ти мені це розповідаєш? Валі до того, хто тебе викликав — йому і спробуй вякнуть. Але немає: в кабінеті слюні пускає перед «костюмом», а мент у формі — гівно нестрашне, та й відповісти не зможе. А відповість — листи в прокуратуру полетять (цим найчастіше намагаються лякати).

Так як одноденні фірми реєструються в основному на алкоголіків, наркоманів та інших осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя, то і вони іноді заходять давати різні пояснення. Бачачи на вахті мента у формі, задирають носи і намагаються проскочити повз. Коли зупиняєш і вимагаєш документи — підвищують голос, заявляють, що вони директори великих підприємств (помийних, з мільярдними оборотами, але нульовий звітністю і завислої недоїмкою по податках), а в кабінеті так само пускають соплі в брудні рукави, дихають перегаром і клянуться, що просто паспорт втратили…

Співробітники міліції Екшн сно всім настільки огидні? Вони що, взагалі не люди? А куди ви біжите, якщо вас побили (пограбували, зґвалтували, кинули на гроші)? Не заважайте мені робити мою роботу і не зліть мене. Я сьогодні «на тумбі», а завтра в костюмі в кабінеті, який ви відвідували вчора і, швидше за все, відвідайте ще не один раз. Може бути, оперу знадобиться допомога в організації будь-яких специфічних заходів, і він попросить мене. Може бути, я увійду до складу групи, яка буде проводити у вашому офісі виїмку документів в рамках порушеної кримінальної справи.

Не треба злити вахтерів — а тим більше не треба злити вахтерів-міліціонерів.