Мені пощастило служити строкову в НДР. Хоч солдатська доля і там легкою не була, зате подивився, як живуть переможені німці

131


Мені пощастило служити строкову в НДР. Хоч солдатська доля і там легкою не була, зате подивився, як живуть переможені німці.
Спочатку був шок від їх красивих приватних будинків і забитих продуктами магазинів. Адже Я ніс службу не в якій-небудь селі під Ратеновом, а в самому Магдебурзі. За час служби побував і в Лейпцігу, і в Берліні.
Німці ставилися до росіян неоднозначно. Молодь нас, по-моєму, тихо ненавиділа, а старше покоління вимушено було обмаль. Якщо б «переможці» не тягнули все, що погано лежить і навіть лежить дуже добре, особливо велосипеди, може, теплоти у відносинах було набагато більше.
Місцеві, хто жив неподалік від військової частини, часом дивилися на росіян як на варварів. У пивних наші келихи завжди милися окремо: адже ми пили пиво з сушеною рибою, не з ковбасками, а німці цього на дух не переносили.
Прапорщики нерідко, добре хоч в цивільному одязі, відправляли солдатів на сміттєві звалища за викинутим барахлом. За радянськими мірками, барахлом це назвати було не можна — класні речі! Хороші дивани, крісла і навіть майже нові килими.
При тодішньому товарному дефіциті це було ціле багатство! Коротше, мова про те, що в побутовому плані ми відставали від них на десятиліття. Там навіть в самій задрипаного селі обов’язково був гаштет (шинок), де німчура збиралася вечорами на посиденьки за чаркою кірша.
З приводу ставлення до росіян, як до дикунів, у нас в частині ходив анекдот, заснований, вважаю, на реальних подіях.
*** *** ***
Одного разу, повертаючись з навчань, кілька офіцерів–техніків ускочив по дорозі в магазин.
Якщо у нас у часи СРСР гумовий виріб №2 продавали тільки в аптеках, то в НДР вони були на касах у всіх міні-маркетах.
І ось розраховується лейтенант на касі за продукти, заразом бере і упаковку презервативів. А хлопці були одягнені в технічні комбінезони поверх польової форми. Так от, кошик з товаром хлопець відставляє вбік, а рукою із затиснутим в ній презервативом, лізе за грошима під комбінезон в потайна кишенька-пістон, який знаходиться справа на поясі штанів.
Опешившая касирка витріщає очі, махає руками і верещить:
— Найн, найн, камрад, ніхт анпробирэн!
Товариші по службі, які стояли в черзі, мало не падають на підлогу від сміху, а яскраво-червоний технік намагається пояснити фрау, що зовсім не збирається приміряти презерватив прямо в магазині.