Марні слова — віньєтка неправдивої суті

47

Шановна бібліотекар з історії про гру в угадайку! На вашу задолбашку у мене є контрзадолбашка, яка пояснює, чому ми не додаємо подробиць відразу після озвучування побажання.

Оскільки раніше для мене говорити по телефону було завданням, важко переборною морально, свою промову я готувала заздалегідь на листочку. В одній короткій фразі умещала всю інформацію, яку хотіла сказати. Теоретично це повинно було заощадити час і мені, і того, кому я дзвонила. Практично ж виходили приблизно такі діалоги.

— Доставка суші, здрастуйте!

— Здрастуйте! Хочу замовити доставку суші, набір «Студентський», на адресу вулиця така-то, будинок такий-то, квартіра така-то.

— Вулиця… Будинок… Квартира… Що хотіли б замовити?

А адже я вже озвучила склад замовлення на самому початку, але, мабуть, у оператора шаблон — спочатку адресу, потім склад замовлення. В іншому порядку інформацію він не сприйняв.

— Перукарня, здрастуйте!

— Здрастуйте! Хочу записатися до перукаря Іванової на таке-то число на такий-то час, моє прізвище Петрова.

— Вона у відпустці! Можемо записати до іншого майстра, Сидорової.

— Не треба, спасибі. До побачення.

Тільки даремно промовила всю іншу фразу. Можна було обмежитися бажанням записатися до Іванової і не озвучувати все інше.

— Магазин, здрастуйте!

— Здрастуйте! Хочу уточнити наявність у вашому магазині товару такого-то, такого-то й ще ось такого-то.

— Алло! Я вас слухаю! Говоріть!

А тут мене взагалі не почули. І доводиться повторювати заново абсолютно всю фразу.

Говорити, як папуга одне і те ж в якийсь момент мене неабияк задолбали. Тому я стала говорити якусь коротку фразу і чекати реакції на неї. Так я, по-перше, буду точно знати, що мене почули. По-друге, впевнюся, що необхідна мені функція/послуга/інформація доступна. І по-третє, отримаю шаблон, по якому мені варто озвучувати подальшу інформацію. Наприклад, ви озвучили «Прізвище, ініціали» — і я точно знаю, що сказати «Петрова А. А.» буде для вас зручно і досить.

Якщо прикинути, то так ми з вами заощадимо навіть більше дорогоцінних секунд, ніж якщо б я видала все, що приготувала заздалегідь, а саме номер читацького квитка, назву книги та її автора, дату взяття книги і лише в самому кінці озвучила своє прізвище.