Класика жанру

21

В нашому під’їзді поселилася нова сусідка.

Молода красива жінка, живе одна, з сусідами особливо не контактує. Досить часто вечорами до під’їзду під’їжджає таксі, ця сусідка в довгій сукні з відкритими плечима сідає в машину, їде і повертається вже дуже пізно.

Я живу на першому поверсі, так що відмінно чую, як бабусі біля під’їзду перемивають їй кісточки. Мовляв, ось, знову одяглася, мабуть, ресторан поїхала, а сама не працює, цілими днями сидить вдома, та ще й культурну із себе будує — постійно з її квартири всякі симфонії доносяться… І що «спонсор» у неї — жаднюка, міг би і краще для своєї утриманки будинок підібрати.

А я з цією сусідкою, так вийшло, знаком був і раніше. І ніяка вона не утриманка. Вона — скрипалька, талановита, виступає з сольними концертами, регулярно бере участь у музичних конкурсах. І концертне плаття, в якому вона з дому виходить — це всього лише її робочий одяг. Ну, не дивує вас, якщо офіцер або поліцейський на службу прямо з дому у формі виходять. А що їздить на таксі — самі можете собі уявити поїздку в переповненому тролейбусі в концертній сукні? Ну і оскільки виступи у неї, як правило, вечорами бувають, то днем, вона, ясна річ, будинки репетирує.

Так що задовбали будувати про людину самі невтішні припущення лише на тій підставі, що у нього рідкісна професія і дещо інший спосіб життя, ніж у більшості.

І так, квартиру їй не «спонсор» оплачує. Просто родинний обмін.