Днями компанія Microsoft офіційно заявила про припинення підтримки операційної системи Windows XP, яка вже давно застаріла. Пропоную вам почитати далі про незвичайному проекті Windows, який став прообразом Windows XP.
Нептун
В кінці 90-х корпорація Microsoft запустила відразу два паралельних проекту по розробці двох самостійних продуктів — «Neptun» і «Odyssey». В рамках «Одіссеї» передбачалося випустити операційну систему для бізнесу, яка стане послідовницею Windows 2000, яка вже тоді будувалася на відносно новій платформі Windows NT.
Проект Neptun, в свою чергу, займався розробкою нової системи для серії Windows 9x, побудованої на застарілої MS-DOS. Ще в 1998 році Білл Гейтс заявляв, що Windows 98 стане останньою системою DOS, тому спочатку планувалося, що заміна також буде працювати на NT.
«Нептун» повинен був стати системою для звичайних користувачів, а тому простота мала вирішальне значення. Як буде єхидно помічати півтора десятка років потому техноблогер Підлогу Туротт, постійно пише про продукти Microsoft, закладаємо в «Нептуна» ідею «одурманювання» оболонки операційної системи реалізують потім у сенсорному Metro-інтерфейсу Windows 8.
Так само, як в Windows 8, «Нептун» збиралися вбудувати «розумний» пошук, вміє шукати інформацію скрізь: на домашньому і робочому комп’ютері та в інтернеті. Пошук, за задумом, міг відповідати на прості питання, на кшталт «Коли була написана «Мона Ліза»?».
В якості альтернативи стандартного стартового меню «Нептун» пропонував «Стартову сторінку». Її можна було відкрити у вікні, так і розгорнути на весь екран.
Ідею стартової сторінки розвивала система «центрів активності (activity center), яку планувалося запровадити нову систему. Кожен такий центр описував певну тематику: «Фото», «Музика», «Комунікація», «Ігри» та «Допомога і підтримка».
Щоб максимально полегшити життя користувачам, ці центри повинні були вирішувати конкретні завдання, а не надавати інструменти як такі: відправити лист, записати CD, скачати з інтернету картинки.
У реальність тільки втілився центр «Допомога і підтримка», що дозволяє користувачам вирішувати виниклі у них труднощі в одному вікні. А Windows Media Player і Media Center багато в чому були схожі на те, якими замислювалися «центри активності», тому їх цілком можна вважати «нащадками» ідей, які приходили в голову творцям «Нептуна».
Втім, якщо поглянути трохи далі — на мобільні платформи — Windows Phone, що вийшла у 2010 році, реалізовані тематичні «хаби», також ідеологічно дуже близькі тим же «центрів активності».
Але саме інноваційність згубила «Нептуна». Оцінивши настільки великі плани (нагадаємо, на дворі кінець 90-х), Microsoft запланувала випуск проміжної системи, щоб у творців «Нептуна» було більше часу. Так, у серпні 1999 року Microsoft анонсувала, а роком пізніше випустила Windows ME (Millenium Edition), останню систему в серії Windows 9x.
Передбачалося, що «Нептун» вийде в 2001 чи 2002 році, і стане першою клієнтської ОС, заснованої на NT, а не на MS-DOS. Але цим планам не судилося збутися. Як вважає Туротт, причина тут в тому, що у проекту не було чіткої мети, крім як «зібрати всі функції, що не потрапили в попередні релізи».
Донощик
У грудні 1999 року Microsoft випустила Windows 2000. Майже відразу після цього корпорація відклала проекти «Нептун» і «Одіссея» і кинула їх розробників на роботу над новою системою. Проект отримав кодову назву Whistler, дослівно — «Донощик». Його назвали на честь гірськолижного курорту Whistler-Blackcomb, на якому відпочивали співробітники Microsoft. Примітно, що проект, який виросте потім в Longhorn, а потім в Vista, спочатку називався Blackcomb.
Об’єднання двох проектів було логічним: обидві системи передбачалося будувати на одній і тій же платформі, тому Microsoft вирішила створювати одну операційну систему, гілкуються на бізнес — і власну версії. Повернувшись з різдвяних канікул, співробітники корпорації отримали внутрішні пам’ятки: у них говорилося, що на місце трирічних масивних циклів приходить більш швидка розробка системи з меншим набором функцій.
Робота над Whistler закипіла. Вже у квітні 2000 року на конференції WinHEC Microsoft розкрила перші подробиці нової системи. Її архітектура замислювалася компонентної, що дозволило б виробникам комп’ютерів відмовлятися від окремих шарів операційної системи і завдяки цьому запускати її на самих маленьких кишенькових пристроях.
Засновник Micrsoft Білл Гейтс тоді ж розкрив і власні нововведення, додані до Whistler: можливість читати і записувати CD-диски засобами операційної системи і функція виходу з профілю користувача без відключення додатків — вони працювали «у фоні», і в будь-який момент до них можна було повернутися.
Розробники випускали тестові збірки одну за одною, і кожне нововведення в них розглядалася з особливою ретельністю. Так, в одній з таких збірок знайшли приховану «стартову панель», яка повинна була замінити застарілі стартове меню. Панель складалася вже з двох колонок, а не одного, надаючи доступ до часто використовуваних додатків, основним каталогів файлової системи і списком всіх програм. З цього ж меню можна було вимкнути комп’ютер або вийти з свого профілю.
Від однієї збірки до іншої Whistler ставав все більш схожий на знайому всім Windows XP. Розробники не тільки оновлювали дизайн системи, додавали нові функції і розширювали можливості Windows Media Player: але навіть шпалери для робочого столу вибиралися поступово.
Початковий блакитний однотонний фон в одній з тестових версій змінився картинкою «Червона пустеля». Але ближче до фінальної версії розробники встановили за замовчуванням «Сяйво» — фотографію зеленого пагорба на тлі блакитного неба. Саме остання картинка стане самої видимої фотографією в світі — вона була першою, що бачили мільйони користувачів після установки XP.
Довгі проводи
Нарешті, 25 жовтня 2001 року WIndows XP стала доступна для всіх бажаючих. Як і замислювалося, операційна система була доступна у двох категоріях — «Професійній» і «Домашній», а на її просування Microsoft планувала витратити гігантський мільярд доларів.
І не даремно. За наступні роки XP стане найпопулярнішою системою в світі. Вона пережила три великі пакети оновлень (Service Pack) і існувала настільки довго, що можна збитися з рахунку, визначаючи, скільки разів систему намагалися поховати.
У червні 2008 року, через півтора року після виходу Vista, Microsoft припинила ліцензувати систему для виробників комп’ютерів. Але тут же була зроблена обмовка: для «ультра-дешевих комп’ютерів», зокрема, нетбуків, ліцензування продовжили до 2011 року. В іншому випадку був шанс, що цю частку ринку захопить невимогливий Linux.
З 2005 року Microsoft поетапно припиняла підтримувати версії Windows XP з застарілими пакетами оновлень. У квітні 2009 року корпорація перейшла на програму розширеної підтримки системи. Це означало, що раз в місяць — кожний другий вівторок — розробники випускали оновлення XP, але більше не було ні безкоштовної технічної підтримки, ні змін в дизайні системи. Розвиток припинилося, залишилося латання дірок.
8 квітня 2014 року вийшов останній такий набір оновлень — і на цьому історія системи офіційно завершена. Користувачі, звичайно, зможуть працювати з XP і далі — просто раз в місяць система буде просити їх перейти на щось новіше. Але більше ніякі уразливості в ній виправлятися не будуть, а значить користувачі будуть все сильніше піддавати себе ризику стати жертвою зловмисників.
Але і це не все.
У січні 2014 року з’ясувалося, що 95 відсотків банкоматів в світі працює на Windows XP. Так як миттєвий апгрейд мільйонів апаратів неможливий, Microsoft продовжить випускати оновлення безпеки для Windows XP Embedded SP3 до квітня 2016 року, а для Windows Embedded Standard 2009 (оновленої версії XP для вбудованих систем) — до січня 2019 року.
Але для простих користувачів Windows XP, не уявляють себе банкоматами, квітень 2014 року повинен стати місяцем прощання з коханою системою.
Звідси
