До лісу передом, до будинку задом

55

Я живу в котеджному селищі в передмісті, в приватному будинку, який заднім двором межує з лісовим масивом. Це не парк, а саме дикий ліс, який починається в метрі від кордону нашої ділянки. Цей масив має статус державного заповідника, тим не менш там дозволено гуляти, їздити на велосипедах і навіть на квадроциклах, що багато хто і робить.

А задолбали мене те, що, коли ці громадяни виходять з лісу до нашої ділянки, вони намагаються пройти через нього. Навіть в нашій присутності — а вже коли нас немає, то й поготів. Навіть проявити елементарну ввічливість у них не вистачає мізків, просто пруться через наш задній двір, на ходу бурмочучи собі щось під ніс. Ми поставили паркан, як у всіх наших сусідів, так тепер ці вихідці з лісу намагаються відкрити хвіртку або навіть перелізти через нього.

Але найголовніше: все це відбувається не в Росії і не в країнах колишнього СРСР — а на так званому Заході, де, за твердженням деяких, люди з молоком матері, вбирають священний трепет перед приватною власністю, поважають закони і т. д. Мені смішно це читати і слухати, маючи прямо перед собою яскравий приклад зворотного.

Ми купили цей будинок саме тому, що у нього ззаду — ліс, а не сусіди. Ми щороку платимо за нього податок. І ми хочемо самі вирішувати, кого пускати, а кого не пускати. Нам не потрібно ніяких грошей — просто повага нашого статусу власників цієї ділянки, і все. Повага — справою, а не порожніми словами.

Ось тільки що на моїх очах з лісу вийшов черговий гуляє з собачкою. Явно хотів відкрити хвіртку — але, побачивши, що я дивлюся на нього і знімаю на телефон, знітився і пішов шукати обхід. Мабуть, повішу-ка я запис на Ютюб — авось його впізнають знайомі-сусіди і будуть в курсі, що він за тип.

Задовбали!